Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Ало, народ! Слушайте, у меня тут история невероятная случилась! Просто залип, батоню, не могу оторваться от этого рассказа! Всем наслушайтесь, а можете даже и не наслушаться, да пофигу!
В общем, как-то раз, решил я себе взять закладки, чтобы побыть настоящим джанкой. И смотрю я на свою контрольку, ну такую красивую иголку, и думаю: "Да, братан, пора ставить копье!" Внутри уже кайфовать начал, представляя себя в моменте.
Ну и как это обычно бывает, я впариваю одному моему знакомому пару доз метадона. Он такой типичный наркоман, всегда жадный, никогда не даёт нормальную цену. Ну да ладно, мне было все равно, главное, чтобы я смог потом прилично покайфовать.
Вот так я и сижу, жду свою порцию счастья. Стараюсь не батониться, но тяжело, знаете ли. Ну и, наконец, приходят мои долгожданные закладки. Как только я их увидел, мои глаза заблестели, словно новый дотер пришел в игру.
Опа, братцы! Начнем наше путешествие в мир метадона и доты!
Садимся мы с друзьями за комп, запускаем Доту, и вот она – жесткая команда, толковая как пуля! И мы устроили такой марафон, что это просто ахтунг! Не передать словами, насколько круто это было!
Прошло несколько часов, и я почувствовал, как метадон начал действовать. Кайф прокатился по моему телу, словно наркотическая волна. Я был в угаре, чуваки!
А игра шла жаркая! Мы с друзьями поочередно срывали башни и кайфовали. И хоть мы и проигрывали пару матчей, наше настроение не испортилось. Ведь главное – играть вместе, кайфовать от каждого момента!
Тут уже летела ночь, а мы все не могли остановиться. Такое бывает, когда ты слишком батонишься и забываешь о времени. Но мы были в форме, словно наркоманы после закладок!
И тут, в самый разгар наших приключений, нас перебирает. Я нажимаю на кнопку и происходит вылет. Как будто меня выкидывают из самолета без парашюта! Что за нафиг?
Секунду помолчали, а затем меня поняли. Друзья побежали на кухню, а я сидел, дрожа от неведомой печали. Вскоре они возвращаются с открытым ртом, глядя на меня. Я до сих пор не понимал, что происходит.
И тут мой товарищ говорит: "Чувак, у нас нет интернета! Вся ночь просто так промаялись!"
Нет, я не мог поверить! Вся ночь, все эти кайфовые моменты, все эти жесткие победы в игре – все пропало! Я был настолько разочарован, что даже не знал, чем себя занять.
И я понял, что сам виноват во всем. Ведь если бы я не взял закладки, то мог бы развлечься по-другому. Но нет, я выбрал путь наркомана, а не настоящего батонящегося в мире реальности человека!
Так что, ребятки, урок из этой истории такой: играть в Доту хорошо, но с умом, а закладки – это просто путь к никуда. Не попадайтесь на эти удочки!
В общем, вот такая история. Продолжение следует, когда я выберу более разумное развлечение для себя. До встречи, ребята!